Креста Ёгор.

Подöн важас.

Тадзи Бадьёльйылын нимтылiсны Егор Ефимович Уляшевöс, 4 Георгиевскöй креста да 8 медаля кавалерöс.
Епим Ёгорлöн керкаыс вöлi миянкöд орчча. Тöрöкан кынтылiгъясöн овлiсны миянын. Керкаас налöн öти жыр и вöлi, мöд джынйыс вевт улын, но помöдз вöчтöг сулалiс. Епим Ёгорлöн Ярö Микулай Наста гöтырыскöд челядь эз вöвны. Колхозö Ёгор эз пырав, кöть гöтырыс сэнi мырсис. Тыдалö, лöгалiс, мый ОГПУ мырддис сылысь война би пыр судзöдöм наградаяссö.

Чужлöма Егор Ефимович Уляшев 1883 либö 1884 воын (стöчасö ог тöд). Мунлöма 1905 да 1914 воясся войнаяс пыр, дорйöма Айму да сарöс. Унаысь ранитчывлöма, öтчыдысь тшукöма юрас, да нэм кежлас шыблалан висьöм (эпилепсия) кольöма. Гöтырыс усьласигъясас врачавлiс, тöдiс, кутшöм сöн топöдны да зыравны.
Сьöкыда шедiсны наградаясыд Егор Ефимовичлы. Висьтавлiсны, мый 1905 вося Россия да Япония костса война дырйи полк, кöнi служитiс и Уляшев, веськалöма японечьяслы пленö. Роч салдатъяс шыблаласны винтовкаяссö. А Епим Ёгорлы оз эскыссьы, мый тадзи и ковмас сетчыны векни синмаяслы. Зырöдас сiйö винтовка чукöрлань, кватитас öтиöс и уськöдчас пышйыны сопкаяслань. Дерт, японечьяс бöрсяньыс куимöн кымын вöтчасны. А Ёгор, повтöм мортыд, паныд налы зырöдас. Векни синмаяс шöйöвошасны, а терыб вöраса Ёгор öти бöрся мöдöс бытшйöдлас найöс штыкнас да пышъяс. Шулöны тай, повтöмтö да сюсьтö пö и вöрöгыд пыдди пуктö – японечьяс кекöначасиг горзöмаöсь пышйысьлы: "Браво, русь!" Ог тöд, збыль абу тайö, но сиктса олöма войтырсянь тадзи кывлi. Мыйысь "ньöби" налысь, сыысь и "вузала".
Пельклунсö Епим Ёгор петкöдлывлöма и уджалiгас. Тувсов югыд войнас öтнас, вöлöмкö, стынсö лэптö. Вылысяньыс вильснитас, да удитас черсö керъяс сатшкыны. Сiдзи асьсö усьöмысь доръяс.
НЭП кадö Ёгор петас подöн Бадьёльö Мылдiнсянь (110 верст гöгöр), мöдöдчас гортас Вöзнесенье пасйыны. Воас Вöльдiнöдз (Бадьёльйывсянь верст 10 сайын) да пырас тöдса ордас. Мöдыс юкталас  мудзöм  морттö винаöн. Сэтчö и унмовсяс Егор Ефимовичыд, гортöдзыс крам праздник кежлад оз во.
Коркö Помöсдiнысь Öльöш Ёгор висьтавлiс, табакысь пö орлiм. Вайисны лавкаад да едок серти вузавлыны кутiсны. Затылöкыс пö (öчередьыс) ок кузь! Урадник тапъялö-дзоргö, мед оз дзугны. Кывлöма табак йывсьыд и Креста Ёгор, кодi больничаас вöлöм куйлö. Локтас (а сылы вузöстö, полнöй кавалерлы моз, öчередьтöг век сетлiсны), Öльöш Ёгорыд вашнитас пеляс, мен пö тшöтш табактö босьт, гашкö йöзыс уна да, оз и тырмы. Епим Ёгорлы войтыр прöстмöдасны затылöксö, а урадникыд пановтас да медбöръя мортöн индас. Зык кыптас, урадник шашкасö перйыны заводитлас и быдöн. Епим Ёгор кыдз тай öвтыштас урадникыдлы, мöдыс джоджад усяс. Восьтас Уляшев шынель пöласö, и сöмын сэки урадник гöгöрвоас, кодкöд волöма зыкö- Помöсдiнса правление улын полнöй Георгиевскöй кавалеркöд. Тэрыба чесьт сетас да корас прöстмöдны затылöксö.
Абу ошйысьлöма Епим Ёгор аслас крест-медальöн, но йöзыс ёна пыдди пуктывлöмаöсь, тшöкыда уездса карö корлывлöмаöсь.
Кувсис Егор Ефимович Уляшев Великöй Отечественнöй войнаса тшыг кадö.
Нимыс, гашкö, сiдзи эськö и вунi, эз кö Михаил Константинович Игнатов мöвпышт лэдзны Кулöмдiн районса тöдчана йöз йылысь небöг. Сiйö и корсьöма УФСБ-лöн архивысь кабала-пасйöдъяссö.
Ме эськö коркö босьтчылi жö туявны Креста Ёгорлысь олан туйвизьсö, шыöдчывлi МВД архивö, но сэтысянь орöдiсны-вочавидзисны:
- Эн лысьтöй Егор Ефимович Уляшев йывсьыс гижны, Сöвет власьт мыждылiс сiйöс гражданскöй война дырйи еджыдъяслы отсасьöмысь.
Быттьö кöртвомалiсны менö. Дерт, ковмис сэсся эновтчыны, кöть эз эскыссьы, мед Бадьёльйывса Креста Ёгор отсасис белогвардеечьяслы. Сиктсаяс пöвстысь некод некор эз гарыштлы татшöмтор йылысь.

* * *

Кольöм вося (2000 во) июль помын волiс Латвиясянь воча вокöй – Георгий Семенович Уляшев. Сiйö ветлöма Помöсдiнö Тима Веньлöн Муза ныв ордас, кодлöн верöсыс, Егор Тимофеевич Уляшев, рöдвужöн миянлы лоö. Сэки и сетöма Муза Вениаминовна воклы Креста Ёгорлысь снимоксö.
Чайта, Тима Веньыд эз весяс видз Епим Ёгорыдлысь фотокарточкасö, кöнкö, гижны сы йылысь кöсйис. Но, буракö, тшöтш падмöдiсны.

Евгений Уляшев.
Кулöмдiн р."

"КОМИ МУ" 2001 вося февраль 17 лун.